Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
RSS лента

Прощання

 :: Настроєве

Оценить эту запись
Odo
29.01.2008 в 14:08 (700 Просмотров)
Вітрильник, чорний від смоли, яка берегла дерево від води, повільно відпливав від берега. На березі, як і слід було чекати, стояла чорнява дівчина, з сумом дивлячись на юнака, який вимахував рукою до неї. Ідилічна картина прощання двох юних сердець. Цікаво, а що ж чинилось у них у голові?

Вона:

- Ну от, цього відпровадила. Через два дні приходить корабель із Петром на борту. До того часу треба бути обачною – не пити, не заливати до мужиків, аби чого доброго хребта не зламав. Хай думає, що я його чекала. Але два дні... То ж здуріти можна. І грошей треба. Ну добре, щось придумаємо.

Він:

- Хороша дівчина. Треба би з нею одружитись, осісти – а то скільки разів приїжджаю, привожу їй якісь копійки, а вона з того і живе. Золота дівчина – ніколи ні з ким – тільки зі мною. Хто нас у наступному порті чекає? А чи чекає? Вона ж не така – вона ж знана курва...

Старий матрос:

- То ж треба, Ромео і Жульєта, блін. Він у всіх портах все що рухаєтсья грає, а в неї скільки кораблів стільки мужиків. І головне, що корчать з себе хто зна що – ламають комедію, ніби їм по п’ятнадцять років. Уроди.

Капітан:

- Ха, колись і я таким був – бабам голови дурив. А от оселилась тут зі мною моя стара – і все, зась. Вона ж зараза всі гроші під замком тримає. А без грошей загуляти з моєю мордою ніяк не вийде.

Боцман:

- Ну добре-добре, герой коханець. Зараз ми трохи від берега відпливемо, будеш в мене палубу драяти до посиніння, щоб знав, що таке справжня матроська любов. А то блін до нього ні з якого боку не підступишся , а на березі він он які чудеса творить.

Тим часом корабель став маленькою цяткою на горизонті. Героїня, яка не хотіла б, щоб її ім’я розкривалось у даному оповіданні повернулась і повільно побрела додому. До приїзду Петра залишалось ще два дні. ©
Категории
гумор

Комментарии