Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
RSS лента

Свідзинський

 :: Настроєве

Оценить эту запись
Odo
05.12.2007 в 11:01 (1261 Просмотров)
Прочитав віршик Свідзинського у Винничукових "іграх", що запав у душу і мов пісня весь час вертає: "Коли ти була зо мною, ладо моє, Усе було до ладу...". Зрештою читайте самі:



Коли ти була зо мною, ладо моє,
Усе було до ладу,
Як сонце в саду,
А тепер розладнався світ, ладо моє.

Встала між нами розрив-трава.
Розрив-трава високо росте,
Розірвала ночі і дні.
Перше були вони як крила ластівки:
Верх чорний, спід білий, а крило одно.
Тепер вони як розламаний камінь –
Колють і ранять, ладо моє.

Стало тяжко нести мені час,
Туга рве мислі мої,
Як буря метає снігом.
Одна сніжинка паде на лід,
І вітер жене її в безвість,
Друга лягає при березі
У скований слід копита,
Третя розбивається об сук,
Стало тяжко нести мені час.

Я п'ю полинь, ладо моє,
Ввечері і вранці
Я п'ю полинь.
Та багато полині в степах,
Не спити її, не вигубити.

Я знаю: усе вмирає.
Квітка у полі,
Дерево в лісі,
Дитина в місті,
Усе вмирає, ладо моє.

Не в одні двері приводить нас вечір,
Не в одному вікні вітаєм ми ранок,
І забув я творити казку.
Так гостро дивлюсь,
А бачу тільки видиме,
Тільки можливе, ой ладо моє.

© Володимир Свідзинський
Категории
вірші

Комментарии

  1. Uksus -
    Аватар для Uksus
    Час від часу повертаюся до цього вірша, перечитую, перечитую. Чимось він манить.
  2. Odo -
    Аватар для Odo
    Uksus, дяки, а я думав, то лише у мене таке з ним...