01.02.2008 в 14:45 (1220 Просмотров)
Цей допис присвячую усім мстивим та страшенно лютим особам цього форуму
Акт 0
Сивочола бабуська сидить на лавочці під будинком і читає книжку. Назва книжки – Ета сладкая, горькая мєсть. Бабуська не реагує ні на сусідів, які виходять з під’їзду, ні на собак і котів, які крутяться поруч, ні на горобців, які ліниво порпаються у смітнику.
Акт 1
Біля входу в під’їзд сидить семеро бабусь і один старий пияк. Всі дружно обговорюють весілля, яке було недавно. Розповідають про молоду, яка переспала з усіма чоловіками віком від п’ятнадцяти до п’ятдесяти років із трьох під’їздів багатоповерхівки. Також обговорюють молодого і дружбів, але з меншим ентузіазмом.
Акт 2
Яскраво світить сонце. Дах будинку. На краю даху три скляні трилітрові слоїки з кетчупом. Чиїсь руки беруть одну банку, і кидають вниз на лавочку, де обговорюються принади і недоліки молодих людей.
Удар. Важкий скляний слоїк розбиваєтсья об череп дрібної бабусі, і обхляпує її компаньйонок червоною рідиною. Від удару череп розбивається і окрім кетчупу на веселу компанію потрапляє також кров, осколки черепу і жовті краплі мозку.
Акт 3
Жваве обговорення події. Усі стоять навколо трупа і скажено говорять. Ніхто нікого не слухає, ніхто не знає, що робити. Жахливий гамір. Прилітає друга банка. Важко падає на асфальт, обхляпуючи і так брудних старих. Хвилина заціпеніння. Загальний багатоголосий крик – і жіночки в страху біжать у різних напрямках. Труп залишаєтсья на лавочці з розкроєною головою.
Акт 4
Двоє молодих людей у елегантних смокінгах із метеликами і лакованими мештами виходять з під’їзду. У руках у них два букети перезрілих кульбаб. Хлопці нахиляються над бабушкою, дмухають на кульбаби, і страшне видовисько доповнюється численними біленькими парашутиками, які прилипли до крові, кетчупу і мозку.
Акт 5
Та ж лавочка, все чисто. Залишився лише одинокий осколок шкла, який вп’явся у лавочку, і якого не помітили дбайливі руки двірника і дві плями незрозумілого червоного кольору на асфальті біля лавки. На лавці стоїть трилітровий слоїк з кетчупом, на кришці якого написано ’Одеський завод поршневих кілець’. З будинку повільно виходить бабуся, сідає на лавку біля слоїка, виймає книжку, на обкладинці якої написано ’Ета горькая, сладкая мєсть’ і спокійно поринає у читання. ©