Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
RSS лента

Похід. Частина друга.

 :: Uksus

Оценить эту запись
27.12.2007 в 00:44 (668 Просмотров)
З місцем наступної ночівлі визначилися і виріс табір. Хтось пішов зустрічати гостей, хтось поплив рибалити, а ми готуємо вечерю. На вечерю в нас пшоняна каша з тушонкою, морквою, цибулею, картоплею, мабуть, це куліш. Збиралися всі довго. Думала, все буде як в мультику про поросят, один з яких кричав «НА ВЕЧЕРЮ!!!», ну а всі інші ясно шо робили. А тут – ні. Вечеря готова, а зібралися ми всі десь через годину. Дивний настрій. Шоб не дратуватися пішла спати. Вночі пришов до нас дощик. Спала так довго … здавалося, цілий день пройшов, а воно, тільки десята година ранку. Все мокре, холодно. Моторний хлопчина Ромчик зрубав десь сухе дерево, зібрав улов і табір почав наповнюватися життям. Всі нарешті посушили свої мокрі речі біля вогнища. Гарний настрій потроху проникав в усі шпаринки. Виявляється, чистити рибу на природі – це задоволення. Уха і рибка-гриль :)
Нарешті знову на воді. Пейзаж навкруги постійно змінюється. Першого дня це були береги з гніздами-нірками берегових ластівок.

Потім дерева з одного боку і комиш з іншого, потім хвойний ліс, потім ще якось інакше і ще. :) Хтось забудько. Але завжди було гарно.
Зупинилися пошукати грибів у хвойному лісі. Знайшли літніх опеньків, але ніхто крім мене не знав про їх їстівність, тому вирішили не збирати. Пообідали. Зібралася команда ласих до їжі. Шамали ще до того, як я починала відчувати голод. А я завжди думала, що це я ненажера, повна ідилія для мене :) Трохи помінялися місцями і поплили далі. І знову історія з горішками. До мене тягнеться Влад за такою вкусняшкою, але якось надто тягнеться і Іван, який тоді сидів ззаду в байдарці разом з Владом дуже гарно йде під воду головою вниз. Добре, що він не намагався втриматися в байдарці, бо тоді перевернення всієї байдарки точно не уникнули б. Сміялися всі довго.
Пейзаж: синє-синє небо, сонячне проміння падає якраз на листя тополь і створює надзвичайно красивий контраст білого листя з зеленими голочками сосен, річка – дзеркало.

Місце якесь нереальне. Тут пристали до берега і ночували на казковій галявині. Пляж з біленького пісочку, чистий і широкий. Швидко дно йде вглиб. Ідеальний пляж. Трохи вгору – галявина. Оточена з усіх боків акаціями з вкрапленими соснами. Травичка ніжна і світла. В яку сторону не підеш – скрізь краса. Місце для вогнища і душевні купки дров: одна з маленького хворосту, інша з паличок товстіших. Галявина просила нас залишитися. Вона була створена для того, щоб прийняти нас на ночівлю. Вона була ідеальною і містичною. Здавалося, що це пастка для туристів, як в казці про будиночок з печива для голодних діточок. Комарів тут не було, а трава не кололася, сухих дров після тривалого дощу – купа. А ще, мабуть, сюди злітаються відьми на шабаш і танцюють навкруги вогнища. Говорили про улюблені казки. Моя – про водяничка і маленьку відьму, яка чаклувала в п’ятницю. Це був прекрасний вечір. Ми зварили смачнючу солдатську кашу і чай. Повсідалися навколо вогнища. Їли, пили, говорили і дивилися на вогонь.
Сніданок, збори, пливемо. Насолоджуємося останнім днем спілкування з природою.

Опішня, дамба, вигружаємося, тиняємося і загружаємося в наш рафік. Полтава, дім, ванна.
Кінець.
17.07.2007 14:47
Категории
Зі старого. , Де була, шо бачила

Комментарии