Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
RSS лента

Руїна

 :: fragov

Оценить эту запись
28.04.2010 в 02:42 (1087 Просмотров)
Просто не можливо дивитися новини, стає сумно від безпорадності і розуміння того, що другого шансу може і не бути або комусь прийдеться заплатити за нього кров'ю чи навіть своїм життям. А сенс? Є ще для кого боротися? В 2004 році таких питань не виникало, думав є за кого. В 2009 виявилося, що майже ні за кого.

Зостається тільки схрестивши пальці вірити в пророцтва, на кшталт падіння однієї імперії від стихійного лиха, другої від знаходження нового типу палива або ще чогось веселішого на зразок приходу до влади леді з двома судимостями.

Але все рівно вирок долі здійснився, і Україна, яка до того як мала дитина, ще рачки повзла кудись у напрямку демократії піднялася і семимильними кроками пішла взад до тоталітаризму, мовчання, страху і сірості. Всі надбання були втрачені та знищенні за мізерний час в порівняні з тим, скільки було потрібно, щоб вони з'явилися. Страшніше за все, що ми вже втрачаємо свободу слова, а до наступним виборів втратимо і право голосу, вираз "чесні вибори" знову стане насмішкою. Нова влада завзято цим займається.
Категории
Без категории

Комментарии

  1. les -
    Аватар для les
    Як на мене, fragov, Ви дуже швидко піддалися настрою. Ви чогось іншого чекали від Яника? Все, шо він робить, вписується в те, шо ми знаємо про нього та про його політичну силу.

    Маємо констатувати, шо Україна розколота навпіл навколо гуманітарно-політичних питань.

    Спочатку влада була вручена політикам тією половиною, яка хотіла змін, реформ, демократії, готова була консолідуватися в сучасну націю. Її представники-політики просрали надану можливість та ошукали сподівання людей. Це поразка. Найбільша поразка полягає саме в тому, шо до другої половини суспільства, яка у 2004 році програла, ніхто навіть і не намагався достукатися та долучити до консолідації. Тому цьогорічний програш логічний. Бо та половина всі 5 років перебувала у стані залякування та другосортності і терпляче, суто по-українські, чекала реваншу.

    Реванш відбувся. Всі справжні надбання у гуманітарній сфері, які для другої половини народу були жахалочками, бо нездари нездатні були донести їх справжню суть, тепер відміняються новою владою під гаслами захисту прав та інтересів своїх виборців. Тепер наша черга робити вибір : або терпіти, як ті терпіли, або боротися.

    Бачу чотири варіанти.
    Перший. Влада Донів перемагає. В нас немає сил і бажання наражатися на небезпечну боротьбу. Україна стає покірним бандитським придатком покірної ментовської Росії.
    Другий. У боротьбі двох половин настає такий хаос, шо Україна нездатна чинити опір новому московському загарбанню.
    Третій. Наша, програвша сторона, має сили на боротьбу, вдало протистоїть владі........... Але не має сил боротися з іншою половиною народу. Україну розриває навпіл (можливі варіанти, але без втручання зовнішніх сил скоріш за все порве по лінії голосування). Після цього настає довгий період нових поневірянь та перебудування економіки та суспільства, принаймні на "демократичній" стороні.
    Четвертий. На сьогодні найменш ймовірний та найбільш складний. Ми боремося та перемогаємо. Можливо лише тоді, коли з,явиться якась нова сила, яка запропонує разом з демократичними цінностями такі гасла та заходи, які будуть зрозумілі Сходу-Півдню та здатні примирити та консолідувати обидві половини. Граблі розбрату у нашому суспільстві, здається, відомі вже навіть дітям. Їх можна та потрібно обходити. Але при цьому потрібно, шоби, подивившись у прірву майбутнього розколу, кожна з половин народу злякалася та почала шукати шляхів порозуміння. Якшо цього не буде і кожний буде вважати, шо йому без когось жити буде краще, аби за його принципами, то Україн буде дві....... або жодної.

    Я розумію, шо в мене вийшов допис, не набагато веселіший за топік, але відмінність є : люди, які вийшли на Майдан, та люди, які його підтримали, люди, які протягом тривалого часу підтримують демократичні сили на виборах, НІКУДИ не поділися. І свої бажання інших стандартів життя вони не полишили. Саме це дає надію......... Шо варіантів чотири, а не один, і два з них мене в меншій або більшій мірі задовольняють.
  2. fragov -
    Аватар для fragov
    Ті люди нікуди і не поділися, але виявилися вони фантазерами. Вони думали, що щастя на горизонті, що раз щось зробив, а потім будет "гарно" і "довго". Та короткого шляху до щастя немає, а тепер ми явно не по щастя йдемо, а кудись в іншу сторону.
  3. Che -
    Аватар для Che
    Думаю не все так плохо...Ребята, которые сейчас у руля, просто еще не поняли, что творить такое, как им удавалось до 2004, у них уже не получится...долго во всяком случае...Народ уже не тот. Люди пока в режиме ожидания...А потом могут и потрошка выпустить...Просто не нужно забывать, что верхушка у нас - кучка закомплексованых и очень слабых людей, прячущихся по своим кабинетикам от остальных...Я считаю, что радикальные меры тоже могут быть приемлемы...и таких как я, думаю за эти годы образовалось очень много...А система всегда будет стремится к равновесию...
  4. Любаша -
    Аватар для Любаша
    Люди пока в режиме ожидания...
    Доожидались. Бачили очі, що купували. Маємо те, що маємо (с) А чого ми чекали від дистанційно керованого (з Москви) робота системи "Яник-2010"?
  5. fragov -
    Аватар для fragov
    Історія повторюється, та тепер імперії не ті і перекос не туди.
    Руїна — період історії України кінця 17 ст., що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом.
    Деякі історики (наприклад, М. Костомаров) пов'язують її з правлінням трьох гетьманів - ставлеників Москви (І. Брюховецького, Д. Многогрішного та І. Самойловича) й обмежують хронологічно 1663-1687 та територіально - Лівобережною Україною. Інші історики (наприклад, Б. Крупницький) вважали, що Руїна відносилась як до Ліво-, так і до Правобережжя і тривала від смерті Б. Хмельницького до початку правління І. Мазепи - 1658 - 1680.
    Під час Руїни Україна була поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, і ці дві половини ворогували між собою. Сусідні держави (Польща, Московія, Османська імперія) втручалися у внутрішні справи України, й українська політика характеризувалась намаганням підтримувати приязні стосунки з тією чи іншою окупаційною силою. Українську Православну Церкву в 1686 було підпорядковано Московському Патріархатові. Українські лідери цього періоду були, в основному, людьми вузьких поглядів, котрі не могли здобути широкої народної підтримки своїй політиці.
  6. fragov -
    Аватар для fragov
    Руїна кінця 17 ст ~ 24 роки
    Руїна початку 21 ст - поки планується ВР на 25 років...
  7. Che -
    Аватар для Che
    Пока у власти и по всей ее ниспадающей будут комсомольские аппаратчики, страны у нас не будет. Поляки молодцы, в свое время люстрацию сделали. А наша вся верхушка раньше по одним пионерлагерям отдыхала и демонстрациям ходила, независимо от цвета и партии...
  8. 23q -
    Аватар для 23q
    вот-вот. а теперь просто делят кормушку. на Украину им наплевать.
  9. nickeler -
    Аватар для nickeler
    я так думаю, нам треба консолідуватися. і заявляти про себе. чому я маю боятися висловлювати свої політичні переконання? чому ми маємо ховати по шафках символи, які нам дорогі? в декого з посадовців так досі і не висить юзепика нашого дражайшого президента. бо ці люди апріорі не можуть підкорятися людині, на кілька порядків нижчій за багатьма позиціями. якось же трималися шістедестяники, опиралися і ті, хто у 20-30 поліг. нам легше - над нами майже не висить дамоклів меч фізичної розправи. але при цьому всьому нам фізично страшно, бо ми боїмося вийта поза зону комфорту.